Нам завжди дуже приємно спостерігати за творчим розвитком випускників DMA. Наша учениця Дана дуже талановита і досвідчена. Маючи музичну освіту, вона вирішила не зупинятись і продовжила свій творчий шлях в нашій школі діджеїнгу. Успішно випустившись, відіграла не на одній вечірці, а нещодавно виступила на Boiler Room. Дана поділилась з нами своїми враженнями і особистою історією.
– Ми знаємо, що в тебе багато досвіду в музиці, маєш серйозний бекграунд. Розкажи, з чого почався твій шлях.
– Музика з дитинства була частиною мого життя, бо батько й дідусь були композиторами, і я змалку чула її багато і різної. Далі були п’ять років у музичній школі та п’ятнадцять – у змішаному хорі, де я навчилася ще краще розуміти музику, особливо сучасну, і виконувати її.
– Як і коли ти зрозуміла, що хочеш займатись діджеїнгом?
– Спочатку мені було цікаво навчитися, я не мріяла про сцену. Але коли я опанувала технічну сторону питання, то змогла більше часу присвятити музичному матеріалу. Саме тоді, коли в мене з’явилася цікава добірка треків, мені захотілося ділитися цією музикою з іншими – розповідати музичні історії, створювати певний настрій, спілкуватися з аудиторією мовою музики. Саме це, на мій погляд, робить діджея артистом, бо просто ставити треки один за одним може будь-хто.
– Що ти відчула, коли тебе запросили виступити на Boiler Room?
– Величезну радість і таку саму величезну відповідальність. Я була дуже вдячна організаторам за довіру і ретельно готувалася до виступу.
– Твої враження від вечірки?
– Це було чудово і дуже атмосферно! Відчувалося, що людей об’єднує дещо більше, ніж просто бажання потусити. Boiler Room – це тісна взаємодія артистів і публіки, обопільна віддача, справжнє свято музики.
– Чи є якісь плани або мрії стосовно діджеїнгу?
– Так, звісно, адже саме мрії рухають нас уперед. Зараз я працюю з новим музичним матеріалом – це ембієнт і гіпнотичне техно “нордичного” звучання. Мені б дуже хотілося виступити на заході, присвяченому саме такій музиці.